Вкриває землю кольорове листя -
(Розкішний жовтень любить килими).
Пишається калина у намисті,
Летять птахи у вирій від зими.
Коли вони сховаються за обрій,
Ми аркуш перегорнемо – збіг рік.
І думка промайне:— О,Боже добрий,
Який же він короткий, людський вік!
Неначе вчора, бігла я до школи,
По травах, вранці мокрих від роси.
Будинків не було тоді у полі,
Ніхто не викидав сміття в ліси…
Тоді паркани не сягали неба,
А на межі садиби аґрус ріс…
І звідкілясь з’являлася потреба
Увечері знайти «Великий Віз».
Тоді ми,«домоткані астрономи»,
У мріях долітали до зірок;
Були щасливі у вбранні простому,
Бо знали: поруч - мама, тато, Бог…
Ми тихо і спокійно засинали
Під скрипку тата і твої пісні…
І відлітали у пітьму печалі,
А ми росли, мов трави навесні,
Під тихими дощами благодаті,
Та сонечком гарячих молитов.
У вбогій хаті ми були багаті,
Бо мали найцінніший скарб-любов.
Вкриває землю листя кольорове,
Летять птахи у вирій від зими,
Сумують річка, поле і діброва,
Та, попри все, з тобою раді ми,
Бо у маленькім тілі дух високий,
Сам Бог зміцняє з року в рік його.
І мудрості Господньої потоки,
Течуть до нас від серденька твого.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Яка краса!!! Щиро дякую! Комментарий автора: Дякую за увагу, Надіє. Благословінь.
Світлана Касянчик
2011-10-15 06:17:26
Щиро та гарно. Комментарий автора: Cлава Богу.Дякую, Світлано.Благословінь.
Калінін Микола
2011-10-25 18:33:15
1)"В оточенні гарячих молитов -" Я уникав би слова "оточувати" у такому контексті. По-перше це не поетично, по-друге - "оточувати", то це з військового лексикону. А якщо отак: "У лоні тихих, щирих молитов"?
2)"Сьогодні і на довгії роки." замість вживати подовжені слова на кшталт "довгії", краще без них (і не варто на Т.Г. Шевченка посилатися!). Крім того збіг закінчення слова з початком наступного (..."сьогодні і...". А якщо отак: "І нині, й прісно, вічно, на роки." ?
3) Автор заслуговує на похвалу уже хоча б тим, що у шквалі творів російською (можливо навіть у більшості випадків не рідною!) мовою (на цьому сайті)намагається щось сказати й рідною, материнською... Тим більше поезія у текстах автора є! Бажаю успіхів!
Комментарий автора: Дякую, Миколо, за увагу. Цей вірш має декілька варіантів.Поставлю інший. Ще раз дякую за увагу.
Калінін Микола
2011-10-25 18:38:39
Ну й ще просто описка, слід виправити:
"Твоє життя та жовтень чимось схожі" - має бути "... схоже". Комментарий автора: Нам "Америк" не відкрити-
Човен сам не має сили...
Мудрий критик,наче вітер,
Необхідний всім вітрилам :-)
Публицистика : В Храмах не снимают грехи – в Храмах о них говорят - Антон Странно бывает видеть, как грешники снимают грехи грешникам. Может не знаю чего, так расскажите, и поведем беседу вместе. Об этом статья. Написал статью после того, как увидел глаза и лицо церковного служителя, именно церковного служителя, а не Христа, потому что на лице написана была неуверенность и безпокойство за совершенный поступок. Глаза выдавали его, и покоя не было в них. Этот человек - снимает грехи с Путина, он исповедует его в Москве. А по соседству - стоит здание, где люди трудятся на ниве искусства. И вот решил этот человек - отнять здание у них, и очень уверен, что власть Путина, но не Отец Наш Небесный будет гарантом ему в этом деле. Все это увидел на ТВ по ARTVi. Такие примеры отталкивают людей от церкви, ведь должны служители в Храмах - Отца чтить, и лишь Его видеть перед собой в делах своих, а этот - на властителя земного надеется, как торгаш в лавке перед Храмом Христа - меняет свои тридцать серебрянников!
